розкинути
Смотреть что такое "розкинути" в других словарях:
розкинути — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
попростягати — а/ємо, а/єте, док., перех. Простягти в певному напрямку руки, ноги (про всіх чи багатьох). || Витягнути, розкинути в певному напрямку віти, гілки і т. ін. (про дерева, кущі тощо). || Спрямувати що небудь до чогось. Попростягати ноги … Український тлумачний словник
порозвішувати — ую, уєш і рідко порозві/шати, аю, аєш, док., перех. 1) Розвісити все чи багато чого небудь. 2) тільки порозві/шувати. Широко, в різні боки розкинути гілки (про дерева) … Український тлумачний словник
порозкидати — а/ю, а/єш, док., перех. 1) Розкидати в різні боки все чи багато чого небудь. || Покласти не на своє місце, покидати недбало, безладно все чи багато чого небудь. 2) Розібрати покрівлі, хати, клуні і т. ін. || Розвалити, зруйнувати будівлі, споруди … Український тлумачний словник
порозпинати — а/ю, а/єш, док., перех. 1) Розіпнути все чи багато чого небудь. || Напнути намети. || Розкинути в різні боки руки, крила (про багатьох). 2) Скарати, розіп явши на хресті, багатьох. 3) Розстібнути пальта; розкутати хустки (про багатьох) … Український тлумачний словник
порозпускати — а/ю, а/єш, док., перех. 1) Звільнивши від навчання, роботи і т. ін., дозволити всім або багатьом розійтися, роз їхатися. || Дати можливість розійтися, розбігтися в різні боки. 2) Широко, на всі боки розкинути гілля, зайнявши великий простір (про… … Український тлумачний словник
розкидатися — I розк идатися див. розкидатися I. II розкид атися а/юся, а/єшся, недок., розки/датися, аюся, аєшся, док. 1) Розлітатися, розсипатися навкруги. 2) тільки недок., розм. Необачно, марно витрачати що небудь своє. || Не дорожити ким , чим небудь, не… … Український тлумачний словник
розкинення — я, с. Дія за знач. розкинути, розкинутися … Український тлумачний словник
розкинутий — рідко розки/нений, а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розкинути. || розки/нуто, рідко розки/нено, безос. присудк. сл … Український тлумачний словник
розметати — розмета/ю, розмета/єш і розмечу/, розме/чеш, док., перех. 1) Швидко або з силою розкидати що небудь у різні боки. || Зруйнувати, розвалити що небудь, кидаючи в різні боки його частини. || безос. || Рознести, розвіяти в різні боки (хмари, дим і т … Український тлумачний словник
